- збудливий
- -а, -е.1) Який має здатність легко збу́джуватися (у 4 знач.).2) Який збуджує (у 4 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
збудливий
Смотреть что такое "збудливий" в других словарях:
збудливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
гарячковий — а, е. 1) Стос. до гарячки (у 1 знач.). 2) перен. Хворобливо збудливий, нервовий. || Який виявляє нервове збудження, напруження. || Надмірно поспішний … Український тлумачний словник
ексцитативний — а, е. Збудливий, різкий, яскравий, сильний … Український тлумачний словник
збудливість — вості, ж. Властивість за знач. збудливий. || Здатність високоорганізованих тканин (нервової, м язової, залозистої) реагувати на подразнення змінами фізіологічних властивостей і генерацією процесу збудження … Український тлумачний словник
збудливо — Присл. до збудливий 2) … Український тлумачний словник
збудний — а, е, рідко. Те саме, що збудливий 2) … Український тлумачний словник
спокусливий — а, е. 1) Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. 2) Чуттєво збудливий, звабливий … Український тлумачний словник
шебутний — а/, е/, розм. З неспокійним характером, легко збудливий, емоційний (про людину) … Український тлумачний словник
емоційний — 1) (який виражає емоції, насичений ними), чуттєвий, почуттєвий, сердечний, душевний, афективний 2) (здатний гостро відчувати що н., жваво реаґувати на щось), збудливий, нестриманий, запальний, пристрасний … Словник синонімів української мови
